Рубрики 
Нaпeвнo, жoднe слoвo цьoгo літa (oкрім, xібa щo, «eпідeмії») нe вживaлoся з тaкoю тривoгoю і нe викликaлo тaкиx сумниx aсoціaцій, як «ліс».
Тільки нeдaвнo гoрів ліс нa Пoліссі, тeпeр зaливaє Зaxідну Укрaїну, як ствeрджують, чeрeз нeкoнтрoльoвaну вирубку лісів. Кoжнe стиxійнe лиxo – цe рoзмoвa прирoди з людинoю. Прo щo нaм цьoгo літa xoчe скaзaти прирoдa?
Нa цю тeму ми спілкуємoся з людинoю, якa прoтягoм п’ятдeсяти рoків исправлять должность лісoвoму гoспoдaрству. Дирeктoр Нaвчaльнo-нaукoвoгo інституту лісoвoгo і сaдoвo-пaркoвoгo гoспoдaрствa НУБіП Укрaїни, aкaдeмік Пeтрo Лaкидa прoйшoв усі сxoдинки лісoвoгo eкспeртa від пoмічникa лісничoгo дo прoфeсoрa. (Після нaшoї рoзмoви мaв прaцювaти вжe як дирeктoр інституту – видaвaти диплoми випускникaм із йoгo вишу – лісівникaм, a ввeчeрі мaв рeцeнзувaти рoбoти «лісoвиx» вчeниx, числo якиx у йoгo дoрoбку тeж нaближaється дo 40).
Сaмe з ним ми вирішили пoгoвoрити прo ліс.
ВEСЬ ЦИВІЛІЗOВAНИЙ СВІТ ЗДІЙСНЮЄ СТAТИСТИЧНУ ІНВEНТAРИЗAЦІЮ ЛІСІВ
— Пeтрe Івaнoвичу, прeзидeнт підписaв зaкoн, який зaпрoвaджує пoняття інвeнтaризaції лісів. Якщo тaкі інвeнтaризaції будуть прoвaдитися, чи чeкaють нaс нeприємні відкриття. І які?
— Пoчнeмo з тoгo, щo тaкe інвeнтaризaція. Во (избежание тoгo, щoб упрaвляти лісoвим гoспoдaрствoм, щoб вoнo булo і прибуткoвe, й eкoлoгічнo стaбільнe, і сoціaльнo зaбeзпeчeнe, трeбa знaти, чим упрaвляєш. Нa сьoгoдні укрaїнськa дeржaвa нe знaє, скільки у нeї цьoгo лісу, якoї він прoдуктивнoсті, які oбсяги мoжнa oбґрунтoвaнo рубaти, які нe мoжнa.
Увeсь цивілізoвaний світ здійснює стaтистичну інвeнтaризaцію лісів. Тoбтo, у до скорого свидания-який мoмeнт нa будь-який зaпит мoжнa скaзaти, щo у нас стільки-ведь лісів, стільки-то користувачів, такі-так ліси приватні, такі-то головні породи, їх запаси, прирости такі й такі. Ибо у лісівників (ми цього вчимо студентів) є святе шест: ти не маєш рубати більше, ніж дає поточний приріст. С, якщо цього року приросло скажімо 10 гексаэдр. на гектарі, то більш як 8-9 аламбик. м з гектара ви не маєте права рубати. У нас такої статистики немає. Единым духом весь світ робить таку інвентаризацію: використовує супутники, наземні дослідження, як допоміжний інструмент – літаки і дрони.
Сверху превеликий жаль, у нас із 1996-го року таких досліджень немає. Одне було в 2011 році – ми посилаємося держи ці дані, там було приблизно 80 відсотків лісів обліковано. У нас близько 40 лісокористувачів в Україні. Найбільшим із них є Державне агентство лісових ресурсів, а решта — це й військові ліси, і колишні колгоспні, аграрні ліси, й Міністерства освіти і науки та ін. Звичайно, що малограмотный по всіх цих лісах є дані. Тому інвентаризація надзвичайно потрібна.
Україна зробила дуже багато в соответствии с інвентаризації. Є два пілотних проєкти, є підготовлені фахівці. Дай Вседержитель, щоб цей закон був реалізований просто так, як треба.
Є чутки, що інвентаризацію хочуть передати получи и распишись лісгоспи, щоб вони робили інвентаризацію, – це дуже некоректно. Це повинна робити солідна організація, яка володіє методикою, інструментарієм, який (с)терпеть отримати об’єктивну інформацію относительно ліси, їхню продуктивність, про їх дирекцион і т.д. Це дуже добре, що цей принцип прийнятий… Ну, у нас багато хороших законів, але конец залежить від особливостей реалізації.
— В Японії ще десь получи и распишись початку 18 століття за часів сьогуна Токугави всі дерева були пораховані, паспортизовані та розділені возьми цінні й нецінні породи. Як у нас ведеться лісова статистика? Чи можна, наприклад, з дрона порахувати, скільки у нас дубів, модрин, тисових рощ?
— Питання «скільки у нас дерев» – никак не дуже коректне. У лісі їх ніхто ніколи невыгодный рахує. Принаймні кожне дерево ніхто безлюдный (=малолюдный) рахує.
Хоча в приватних лісах це можливо. І в Сполучених Штатах є приватні лісовласники, і в країнах ЄС – вони мають невеличкі ділянки, немного погодя діють свої методи оцінки. Це можна зробити.
Але в Україні ліси, якими опікується Державне агентство лісових ресурсів, чітко розділені нате квартали. Квартал – це ділянка, скажімо, 500 держи 500 метрів чи 1 на 1 кілометр. Усередині він також розділений держи ділянки. На одній росте береза, возьми іншій дуб. Крім статистичної інвентаризації, є лісовпорядкування. В кои веки на 10 років там працює експедиція, яка має і картографічні матеріали, й використовує супутники. Власне, вони оцінюють бивуак лісу на даний момент і пишуть проєкт організації ведення господарства нате 10 років уперед. Але в залежності від того, наскільки серйозно поставлена робота в тій чи іншій організації, залежить тетка, наскільки якісний там облік. Тому сказати, що в Україні вже геть мерзопакостно з цим обліком, я не можу. Друге питання – що в нас багато лісокористувачів, і це його ускладнює.
У НАС В один прием ДО ПІВМІЛЬЙОНА ГЕКТАРІВ ЛІСІВ САМОСІВУ
— Користувачі – це хто?
— Лісокористувачі: Державне агентство лісових ресурсів України – це є лісокористувач, Міністерство освіти, Мінекології теж мають деякі національні колесо фортуны, це теж на лісових ділянках. Приватний квадрант лісових угідь у нас дуже невеликий. Якщо у Швеції десь 70 відсотків приватних лісів, в таком случае у нас Конституція дозволяє до 5 гектарів відокремлених ділянок, альбо, якщо ви маєте земельний пай, можете ростити ліс позднее, однак його треба узаконити. Але, з іншого боку, якщо ви маєте пакет, який не обробляється, то природа самоё не чекає нас.
У нас зараз после півмільйона гектарів лісів самосіву. Якщо ви їздили бери Полісся, то бачили, що стіна лісу, а тута поле, яке років 10 не оброблялося, спустя некоторое время є сосенки і берези. Землі то у нас приватизовані. Ліси державні, а землі приватизовані. І духом на цих землях сама природа створює ліс. І пользу кого України, як найменш лісистої країни в Європі, доцільно було б, звичайно, узаконити ці самосівні ліси, дати підтримку землевласникам. Истратить землі сільськогосподарського користування в землі лісогосподарського користування, Україна від того могла б збільшити відсоток лісистості.
У нас десь 16,9% лісистості согласно обліку 2011-го року. Це дуже низький показник. До-суті, з європейських країн у нас найнижчий показник лісистості. Хоч площа лісів у нас така скажімо, як, приблизно, у Німеччині, як у Польщі. Ми країна велика аминь таки. Але лісистість (а це відношення площ, вкритих лісовою рослинністю, накануне загальної площі суші або до загальної площі території), невелика.
— Конструкция «лисі Карпати» – це одна з найбільш відомих ідіом Інтернету. Карпати вирубують, але коль читаєш когось з експертів-екологів або працівників галузі, вони кажуть, що целое не так страшно, і що насправді ліси відновлюються. Ми далеко не перебільшуємо загрози?
— Ліси в Карпатах – дійсно вопрос, бо там багато дерев всихає в останні роки. В такой степени сталося, що ще під час Австро-Угорської імперії со временем було багато лісів ялицево-пихтово-букових, в среднем звані змішані ліси, вирубувалися і насаджувалися суто ялинкові либо смерекові. Чиста смерека була тоді дуже популярна держи ринках Європи. От її вирощували, нарощували виробництво. А що таке культура? Це завжди шкода. Монокультура – це моношкідники, монохвороби. Після Другої світової війни багато лісів вирубувалося. Але мало-: неграмотный варто панікувати чи демонізувати цілу галузь: якщо говорити насчет корупцію в Україні, то лісова галузь у цьому майже безграмотный учасниця.
— Чому?
— Тому що лісовий квадрант не складає навіть 1 відсотка ВВП України, скажіть, всех благ ласка, що – лісівники найбільші корупціонери, якщо їхній внесок у ВВП складає 1 відсоток? Це приставки не- енергетика, не агрохолдинги. А проблеми ведення господарства – це проблеми розвитку. Ми повинні шукати нові методи ведення господарств, я би сказав, бути дружніми накануне природи.
Наприклад, якщо поїхати в Чехію, ведь ви не побачите ніде, щоб були суцільні рубки в гірських районах, далее рубають вибірково. А щоб робити вибіркові вирубки, ведь треба, щоб були дороги, щоб були спеціальні канатні установки, щоб далеко не тягти по землі зрубане дерево, а щоб його в повітря підняти і т.д., тобто, нам є по-над чим працювати. Бідність держави цього невыгодный дозволяє, а в останні роки ситуація в лісовій галузі надзвичайно критична, раніше шар сприяла охороні, відновленню, збереженню лісу від пожеж. Тому що лісівники вирощують ліс, але если він стає стиглим, його треба рубати или замінювати. Це й економічна складова, чому, тому що ми вирубуємо стиглий ліс, він іде получи цей стіл (стукає по столу), потім мусимо садити дерева, аль природа сама відновить.
Але є й друга складова: ліс – це екологічний комиссионер, який дає нам кисень, який депонує вуглець. Мені случаться часто дискувати з псевдо-екологами, які, безграмотный маючи базових знань, чомусь боронять кожну прогнилу колоду. Наприклад, у нашого закладу є 700 га заказника у Боярській лісовій дослідній станції, яка підпорядкована нашому університету (якому 160 років). Ми проводили позднее виїзне засідання Комітету Верховної Ради з екології. І я пояснював депутатам: уходить мертві колоди, падають, це – мертва деревина, поки орясина росте – воно виділяє кисень, депонує вуглець, якщо воно вже вмерло разве старіє – йдуть процеси окислення альбо гниття. А якщо вчасно цю деревину забрати, зробили з неї стіл, в таком случае цей стіл фактично законсервував вуглець в 50, на 100 років. А якщо ви дуже гарний господар, ведь коли ця деревина була використана, ви її невыгодный викинули, а вторинно переробили, то окрема вас шана!
Європа це дуже широко використовує. У нас ви стару хатку розвалили, потім аль спалили, або вивезли на смітник. А людской) в ЄС, щоб не викидати цю вуглецевмісну деревину, щоб вона неважный (=маловажный) розкладалася, здають її на переробку далі. Це вже інша пестование.
— А ви пов’язуєте облисіння Карпат з паводками?
— Без участия сумніву, але в якій мірі? Звичайно, ліс є серйозним регулятором водного стоку, але вплоть до певної межі.
Наведу вам такий фурнитура: якщо ми поставимо вас із довгим волоссям і лисого чоловіка, і я з двох чайничків буду лити воду для голову вам і тому, хто лисий, – у лисого одразу потече кипяток за комір, а у вас, поки намокне ваше волосся, воно если щось утримувати. Так і ліс: він має певну ємність і може накопичити вологу. Але коль випадає, як у ці дні (я дивлюся: 70 відсотків місячної норми випало нате Франківщині, Буковині), то, звичайно, ліс неважный (=маловажный) може стримати вологу. Чим більш лісистою є територія, вона краще утримує воду, але казати, що лише вирубка привела прежде цього – я це не поділяю.
— Пишуть, що повені відбуваються с подачи те, що ми загубили заплави.
— Невыгодный тільки заплави. Мені останні роки случаться займатися курсом лісової політики, читаю його магістрам, вслед за тем є дуже цікаві екологічні задачі. Якщо шар нормально господарює, то вона повинна закласти екологічні витрати авансом: наприклад, у дамби – бо їх надо утримувати, слідкувати, щоб не було забудов тих заплав, насчет які ви сказали, щоб стік вод був регульований, щоб він отнюдь не був раптовий.
Ліс дуже впливає в довкілля, але в зв`язку з цими змінами клімату – з такою катастрофічною кількістю опадів він невыгодный зможе впоратися. Гірські стоки потребують дослідження та певного впорядкування, в залежності від лісистості, в залежності від того, який маємо покрив – чи трав`яний, чи деревний. Завжди є границя кількості вологи, яка може для певну територію випасти і яку ліс може утримати, але якщо ділянка вирубана, в таком случае змив буде швидшим, тому треба шукати методи отнюдь не суцільних, а вибіркових рубок тощо.
Необхідні попереджувальні заходи і угоду кому) пожеж лісів. На Поліссі буквально місяць тому були пожежі, зрозуміло, що краще їх попередити, створити систему спостереження. Але ми когда-когда фокусуємося зовсім не на тих речах. У мене не сегодня завтра захиститься мій сороковий кандидат наук, шість із них захистилися сообразно національних парках, і я досліджую не тільки, скажімо, оцінку вуглецю, киснепродуктивність, я вивчаю економічну сторону управління лісовими активами. Національні парение вкрай бідні, навіщо їх плодити? Выкладывайте розвиток тому, що є.
— А що з ними робити, віддати національні колесо фортуны в концесію, щоб потім ніхто ніколи їх невыгодный побачив?
— Я говорю про те, що у нас понад 50 національних природних парків, шар їх створила, екологічні організації їх дуже лобіюють. Але тоді власть повинна виділити кошти на їхнє утримання – во (избежание того, щоб у парки не йшли з тими самими рубками, ибо вони вимушені виживати, у кращому випадку – дають гроші возьми зарплату і все. От, скажімо, в Боярці 25 фрагментованих ділянок, і хочуть зробити національний природний стоянка. А як робити національний природний парк, если землі всі приватизовані навколо, коли слуги юридично підковані, коли затяті, бо прямо-таки пов’язані якимись грантовими зобов’язаннями.
Одним заходом вони формують теми для таких грантових програм, держи яких не дуже розуміються, а потім воюють, потому что донорам треба показувати боротьбу.
Зараз взяли нате озброєння тему заповідності наших лісів. В Україні заповідність у лісовому фонді складає близько 16 відсотків, у Німеччині – близько 4, в Австрії – близько 3%. Швеція про нас – взірець лісового господарства, а вони единым махом виділяють під заповідні зони не величезні масиви, а беспричинно звані біотопи. Біотоп – невеличкий ліс, нежто оселище, де якась рідкісна тварина, борсучок якийсь живе. Цей ліс заповідається, є охоронний расписка, держава компенсує власнику (чи це приватний, чи це комунальний, чи це державний власник) тетка, що він не отримає певного прибутку від того, що тамо ця тваринка мешкає, що там невыгодный можна рубати ліс чи порушувати тишу.
Я двома руками по (по грибы) те, щоб ми дихали чистим повітрям, щоб було побільше кисню, але я полном) объеме не погоджуюсь, коли мені кажуть, що ліс повинен стояти, рубати його зовсім далеко не можна. Це ж ресурс, ми ж його виростили! Во (избежание мене, як лісівника з майже 50-річним досвідом, – це источник, це так само як казати: а навіщо ми пшеничку косимо?
— Безвыгодный так давно Україна опинилася в центрі скандалу, главное якого в тому, що відомий світовий монополия IKEA виробляє з нашого нелегально імпортованого буку меблі – й нам но їх продає. Як примирити потреби бізнесу интересах ділової та цінної деревини із розвитком лісових угідь? З одного боку, неприємно бути носієм корупційних практик, а з іншого боку – як з’ясувати, чи це звинувачення никак не фейкове?
— Йде серйозна ринкова боротьба. IKEA – це дійсно величезний, потужний виробник дешевих меблевих виробів, і отнюдь не тільки меблевих. І я скажу так: у нас є велика препятствие з нашим законодавством. Існує так званий закономерность тиші (період, коли вирубка заборонена), його трактування мають пробіли. Я вчора дуже до мелочей почитав звіт цієї міжнародної організації (британська екоорганізація Earthsight, і я приставки не- думаю, що такий потужний промисловий гігант, який вкладає величезні кошти в екологію, соціальні програми, если нехтувати своїм іміджем для того, щоб брати нелегальну деревину. Можливо є якісь порушення, я ж далеко не є гарантом порядку. Але скоріше – закавыка в нашому законодавстві, що там рубалися букові ліси під дни сезону тиші, а це, в нашому розумінні, незаконна сечка. Але щоб хтось приїхав без документів, зрубав ліс і продав IKEA – я в це приставки не- вірю, тому що вони дуже серйозно відслідковують ланцюжок поставки від лісу по заводу або до споживача і на це тратять дуже великі кошти. Я безграмотный можу гарантувати законність дій усіх лісівників, усіх керівників (у корумпованій країні неважный (=маловажный) може бути одна якась галузь мало-: неграмотный корумпованою), але розглядати в межах країни, що корупція – це лісівники, було б болезненно. Просто воно на виду все…
— А як сумістити діловий інтерес з екологічним?
— Ті, хто управляє лісовою галуззю, повинні розробляти таке законодавство, щоб ми і фонд мали, і щоб не втрачали екологічну складову. Та ще й соціальну: щоб людское) (со)общество не перекривали лісовозні дороги, бо машини їдуть і створюють незручності. Аль, скажімо, в інтернет читаю, що десь, скажімо, возьми Волині є ділянки, де чорниця родить, лисички, і позднее є законне лісокористування, але люди кажуть: “Ні, ми шелковичное) дерево годуємося ціле літо, бо беремо спочатку лисички, потім чорничку тощо”. Сила повинна це все врегулювати, починаючи від Верховної В угоду з її законами і закінчуючи Кабінетом міністрів і Державним агентством, якому сьогодні доручено молва господарство у більш як 70 відсотках лісів.
— Безвыгодный так давно у вжитку з'явився вираз – «корабельна пич-пайн». Вона в нас росте?
— Корабельна пич-пайн є. На Житомирщині є, так звані корабельні ліси, числом молодості в експедиціях я її бачив, як виглядає одним духом – не знаю.
— Ця сосна така дуже моцна, чи дуже красива, що мається получи и распишись увазі?
— ЇЇ історія така. Коли Петро I почав будувати флоти, почали виділяти сообразно всій Російській імперії ділянки дерев, з яких можна робити щогли (суцільні дерев’яні стовпи). Що делать погоду корабельна сосна? Це стовбури циліндричної форми, надзвичайно високі, з високо піднятою кроною, в целях того, щоб можна було робити, отримувати щоглові матеріали.
І що би ми далее не говорили, але лісівництво до нас прийшло з Петром. Це німецьке класичне лісівництво, від якого німці багато в чому відмовилися, а ми продовжуємо його сповідувати. Така ситуація.
— Споживач вдоль-своєму ділить дерева. Є дерева, якими підтримують схили. Є ті, що збагачують та очищують повітря – фітонцидні дерева. Є такі, що осушують болота. Є очевидно красиві – для дизайну. Який напрямок слід розвивати в Україні?
— Є поняття головних лісотвірних видів, які домінують в тому чи іншому регіоні. Наша країна має п’ять зон. Ви знаєте: полісся, лісостеп, чечетка, гірські Карпати і гірський Крим. В залежності від географічної зони домінують ті чи інші деревні види, быть цьому вони є аборигенними і цільовими. Ну, наприклад. Полісся – пич-пайн, Поділля – дуб і його супутники, Карпати – бук, смерека нежто ялина.
— Боже, у нас усе це є. Ми шикарна країна.
— Ми шикарна країна. Мені в отдельных случаях образливо, через те, що виникає стільки негативу щодо лісового господарства. В кожному регіоні є цільова лісова категория, є допоміжні лісові породи. Є ті, що живуть у своєму ареалі, ми їх вважаємо, що це основні лісотвірні види. Але є ще види, які привнесені людиною.
— Лісотвірні – це лісоформуючі чи як?
— Лісоформуючі неискаженно українською мовою. Але в нас багато сьогодні і (до званих інвазійних видів. Назву вам Вотан приклад, який ви точно знаєте. Якщо ви десь їдете понад дорогами в Поліссі, в центральних районах, ви бачите біля дороги дерева, ли навіть на кущі схожі – беспричинно званий клен ясинолистий. Або ще інша назва його – американський. Латинська назва – ацер негундо, як кажуть «ацер негідний». Всі смітники, всі узбіччя ним покриті – білясті пагони, і він вслед за рік виростає на 2-3 метри. С його завезли, його ареалу тут немає. Але його завезли і з ним враз доводиться боротися. Інший деревний вид – акація. Вона к одного регіону надзвичайно корисна, бо схили утримує, неважный (=маловажный) дає, щоб там рухалися яри і т.д. і т.п., але вона вже пішла в Полісся.
— А чому вона малограмотный потрібна на Поліссі?
— Вона не потрібна потом тому, що там повинні рости пиния, дуб, а вона стягує все, захоплює територію, ця акація. І з нею можна тільки арборицидами боротися, обробити с целью того, щоб її не було.
Тому, дійсно, таково, як ви сказали, що кожний деревний тип призначений для певних функцій. Одні є промисловими, другі є декоративними. Місто Київ, приміська пространство, будь-яка приміська зона — с целью декоративних. У нас є спеціальність – садово-паркове господарство, наші студенти розробляють проєкти, дивляться, які види можна в тих чи інших ґрунтах, кліматичних умовах посадити во (избежание того, щоб вони добре себе почували і виконували свою функцію.
— А які регіони потребують лісу найбільше?
— Ужель, звичайно що, чимдалі на Схід, возьми Південь, тим менше дерев. Але в степу є своя специфіка. У нас південь – что-то около звані лісосмуги. В Україні, за історичними даними, після війни висаджувалося раньше 100, а подекуди 150 тисяч гектарів лісів і лісосмуг. Ці лісосмуги сьогодні знищуються. Лісосмуги перебувають разве в користуванні селищних, сільських рад, а зараз громад, или взагалі нічиї. Близько півмільйона гектарів, якщо я мало-: неграмотный помиляюся, оцих лісосмуг є нічийними, тобто, вони вирубуються, знищуються. Цього року ми були свідком пилової бурі. А помощью що вона виникла? Через те, що знищують лісосмуги.
Интересах Одещини і Миколаївщини, в степу, розводити ліс ніхто невыгодный говорить, що треба. Говорити, що степи исповедь перетворити на ліси — я з цим никак не погоджуюся. Бо степ – це є своя ніша в природі. Але, скажімо, яруги, балки, схили річок прозрачно треба заліснювати, і щоб не було стоку, щоб малограмотный вимивалися гумосові горизонти, не виносилися у річки, – це можна і венчание робити.
— У Давосі хотіли в рамках боротьби з кліматичними змінами висадити трильйон дерев. Ми тутовник підхопили цю ідею, що ми, мовляв, висадимо мільйон в Вотан день. По-перше, чи дійсно варто це робити в Вотан день, це правильно? По-друге, чи подумаешь висадити мільйон?
— Мільйон дерев – це політична акція, гасло, яке необхідно всіляко підтримувати. Дерева нужно висаджувати, це не обговорюється. Бо якщо ви подивитеся динаміку зміни лісового покриву, ведь, на превеликий жаль, він зменшується. Хоча получи тих підприємствах, які підпорядковані Державному агентству лісових ресурсів України, деловито таких ділянок, щоб дерева були зрубані й приставки не- відновлені – немає. Чи можливо одночасно посадити мільйон дерев? Сьогодні це дуже ловко, але це треба робити. За дней чи кілька днів або тижнів: я далеко не хочу критикувати ані намір, ані ідею. З другої половини березня задолго. Ant. с середини квітня, коли починається вегетація, исповедь садити дерева. Це короткий період – і встигнути це зробити заковыристо. Теж лісівники до цього пристосовуються.
В Європі це дуже поширено – це садіння сіянців із закритою кореневою системою, вони виростають вже в певному пакетику, -де є спеціально сформована ґрунтосуміш, насінина туди покладена, і його можна садити цілий рік.