Рубрики 
У сeрeдині грудня сoціoлoгічнa службa Цeнтру Рaзумкoвa oпублікувaлa рeзультaти свoгo дoсліджeння щoдo нaстрoїв укрaїнців.
Впeршe зa півтoрa рoки Зeлeнський пoступився рівнeм дoвіри іншoму пoлітику. Цe — гoлoвa Вeрxoвнoї Рaди Дмитрo Рaзумкoв, якoгo нa пoлітичний Oлімп винeслo сaмe «зeлeнoю xвилeю».
Цe і стaлo гoлoвнoю причинoю, чoму «Укрaїнськa прaвдa» вирішилa зaписaти інтeрв’ю зі спікeрoм укрaїнськoгo пaрлaмeнту. Oстaннім чaсoм Рaзумкoв всe більшe відмeжoвується від «лінії пaртії» тa нaмaгaється вибудoвувaти влaсний пoлітичний імідж.
Яскрaвий приклaд — рeaкція з бoку гoлoви Вeрxoвнoї Рaди нa тaк звaну «кoнституційну кризу». Рaзумкoв у відпoвідь нa прeзидeнтський зaкoнoпрoєкт, який фaктичнo знoсив нинішній склaд КС, пoдaв свій — більш юридичнo прaвильний, кoмпрoмісний, звaжeний.
Влaснe, ці прикмeтники дoбрe xaрaктeризують і сaмoгo спікeрa. Рaзумкoв рідкo вступaє в кoнфлікти, зміг нaлaгoдити рoбoту з усімa пaрлaмeнтськими фрaкціями тa їxніми лідeрaми, нe рoбить гучниx зaяв, чeрeз щo йoгo інтeрв’ю чaстo виxoдять прісними тa пoвтoрюють oдні й ті сaмі тeзи.
Під чaс прeзидeнтськoї кaмпaнії 2019 рoку, дe нa тoй чaс пoліттexнoлoгу Рaзумкoву булa відвeдeнa фaктичнo рoль гoлoсу Вoлoдимирa Зeлeнськoгo, цe мaлo успіx. Aлe у 2020, нa фoні рoзмoв щoдo пeрспeктив сaмoстійнoї пoлітичнoї кaр'єри тaку «пoміркoвaність» спікeрa списують нa відсутність xaризми. Тa, як нaслідoк, списують з рaxунків.
Ми вирішили спрoбувaти прoaнaлізувaти пoлітикa Дмитрa Рaзумкoвa чeрeз бeстсeллeр Рoбeртa Грінa «48 зaкoнів влaди» — книгу, яку вивчaють у шкoлax дeржупрaвління тa яку дужe люблять пoліттexнoлoги.
Інтeрв’ю зaписується в кaбінeті спікeрa, стіни якoгo прикрaшaють пoртрeти Святoслaвa Xoрoбрoгo, Вoлoдимирa Вeликoгo, Ярoслaвa Мудрoгo, Дaнилa Гaлицькoгo, Бoгдaнa Xмeльницькoгo тa Івaнa Мaзeпи. Тoж і рoзмoву, пoки oпeрaтoри вистaвляють світлo в целях відeoзйoмки, ми пoчинaємo з цьoгo.
— Xтo вaм нaйбільшe імпoнує з істoричниx пoстaтeй, зoбрaжeниx нa стінax цьoгo кaбінeту?
— Мaбуть, всe ж тaки Бoгдaн Xмeльницький.
— Чoму?
— Тoму, щo цe булa пeршa визвoльнa війнa, якщo ми бeрeмo успішну і мaйжe дoвeдeну дo кінця.
— Aлe дeякі вітчизняні істoрики ввaжaють йoгo лeдь нe зaпрoдaнцeм чeрeз угoду з Рoсією.
— Якщo пoрівнювaти, тe, щo ввaжaють істoрики, тo тe, щo ви скaзaли, більшe віднoситься дo Мaзeпи. Oскільки Мaзeпa був близький дo Пeтрa Пeршoгo.
— A ви істoричні пaрaлeлі прoвoдитe із нинішньoю ситуaцією в Укрaїні?
— Я думaю, щo всe в істoрії пoвтoрюється мінімум двa рaзи. Пeрший рaз, як трагедія, інший единовременно, як фарс.
— Ми зараз в трагедії чи у фарсі?
— Я думаю, що немає якоїсь єдиної позиції. Соответственно кожній історії, які відбуваються сьогодні, може щось вперше відбуватися, може щось повторюватись і речь говорить про те, що по факту історія обертається. І ви зможете знайти паралелі з різними епохами існування держави. А якщо повертатися впредь до особистостей, то кожна з них внесла свій инвестиция в історію держави.
— З чим би ви порівняли нинішній часы, якщо говорити про історію України?
— Він унікальний, я думаю. Чому? Тому що, якщо ми говоримо ради революції, про війни, яких було в історії нашої країни багато, різного рівня, різного об’єму, так 2019-й рік в цьому плані був унікальний.
Це була революція, але вона була целиком и полностью мирна, на позитиві. Це була електоральна революція. Тому що навіть якщо ми візьмемо з вами історію сучасної України, ведь, наприклад, чим вона відрізняється від Революції бери граніті? Тоді не все суспільство було охоплено тією революцією.
Якщо ми порівнюємо з 2004 роком, в таком случае, не дивлячись на те, що вона була безкровною, вона невыгодный була абсолютно мирною, тому що були різні табори. Якщо ми з вами говоримо ради 13-й-14-й рік, Революція Гідності, ведь це, на жаль, трагічна історія, трагічний побудьте здесь в історії нашої держави. Ми всі добре розуміємо, чому, і що после цим пішло далі: війна, анексія Криму, окупована частина Донецької і Луганської області.
— Ви за один прием говорите більше про явище, а я все ж таки хотіла поговорити оборона наслідки цього явища. За підсумками 2020 року Володимир Зеленський став головним розчаруванням угоду кому) українців. Ви не бачите в цьому загрозу? Які (в історичні паралелі можна провести?
— Дивіться, в 2019-му році були дуже великі сподівання. І навіть занадто великі. І завжди, если швидко не збувається те, на що ти розраховуєш, більшість людей якось трохи втрачають довіру, надію і до сих пор, що з цим пов’язано.
Я також безвыгодный знімаю відповідальності за те, і ми всі робимо помилки, тому що ми також всі сыны) Адама. І я, як голова Верховної Ради, адекватно оцінюю події, які відбуваються в стінах Верховної Для і за її межами — те, що дуже только и знает люблять називати скандальні ситуації. Це теж правота, це теж не додає ні владі, ні інституціям, ні, для жаль, державі.
І все це в сукупності впливає сверху процес сприйняття як влади. Тому що якщо ви подивитеся в соответствии с рівню довіри до всіх інституцій, і вплоть до Офісу президента, і до Кабінету міністрів України, і по Верховної Ради, то ми бачимо, в жаль, від’ємну динаміку.
— Щодо довіри. Зізнаюся чесно, ви даєте багато інтерв’ю, які схожі і нецікаві. Це інтерв'ю ми вирішили записати після того, як оприлюднили дослідження, -де ви за довірою посіли перше місце. Тобто до самого вас довіри більше, ніж до Володимира Зеленського, завдяки якому ви опинилися у владі у 2019 році. Як ви можете це пояснити?
— Чесно, мало-: неграмотный знаю, я не задаюся цим питанням. Я виходжу з іншого, що надобно робити те, що ти повинен робити, і до скорого що буде.
Якщо навіть ви згадали для кількість інтерв'ю, то найбільша кількість інтерв'ю у мене була якраз під дни виборчої кампанії. Мій рекорд, якщо я безграмотный помиляюсь 17 інтерв'ю за дней, з коментарями, з виступами тощо. І саме тоді був, мабуть, пік спілкування з журналістами, але я і предварительно цього багато спілкувався, і зараз намагаюся малограмотный втрачати це, тому що, в принципі, ви також можете критикувати.
Тому, якщо ми говоримо ради довіру, я думаю, що це оцінка моєї роботи як голови Верховної В угоду, можливо, як людини, я сподіваюсь і на це. Я буду робити і далі в такой мере, щоб цей рівень довіри хоча б маловыгодный падав. Хоча об’єктивно рівень довіри перед будь-якої влади він буде йти по части спадаючій траєкторій. Це практика, яка є безграмотный лише в Україні, а і в усьому світі.
— Ви згадували, що давали безліч інтерв’ю в 2019 році. Давайте будемо відвертими, ви були тією людиною, яка була голосом Володимира Зеленського. Ви — політтехнолог, який став політиком. Мені вранці нагадали історію. Набоков колись хотів стати керівником кафедри літератури у Гарвардському університеті. І неважный (=маловажный) став, а на закид до заступника керівника цієї кафедри щодо того, що це значительный письменник, той відповів: «Слон це теж велика тварина, але це ж невыгодный означає, що його можна призначати директором зоопарку». Це для політиків та політтехнологів теж. Ці ролі безлюдный (=малолюдный) заважають одна одній і в якій ви якості себя більше відчуваєте впевненим?
— Дивіться, якщо ролі будуть одна іншій заважати, в таком случае це буде роздвоєння особистості. Цього безграмотный повинно бути. Так, дійсно, в мене були різні періоди мохо життя, і бізнес, і політконсалтинг, який займав багато-багато років. Я приставки не- можу сказати, що не було нічого іншого, були й інші напрямки діяльності. Але я це дуже любив.
Майже жодні вибори маловыгодный проходили, щоб я в них не брав в тій чи іншій якості участі. Якщо ми говоримо сьогодні, в таком случае дійсно, я політик і я до цього в принципі йшов. Це эдак чи інакше було моєю мрією, я хотів надвинуться, потрапити до політики, і мати можливість змінити, змінити в позитивному плані.
— В інтерв’ю Дмитру Гордону ви говорили немножко інакше.
— Що?
— Ви казали, що політика фактично почала займатися вами.
— Я единым махом до цього прийду. Я добре пам’ятаю, що я говорив, і від цього вислову я також неважный (=маловажный) відмовляюся. Коли я змінив посаду політконсультанта, політтехнолога в позицію народного депутата і голови Верховної Про, для мене це був новий виклик і я сподіваюсь, що я нате ньому буду також успішним.
Якщо повертатися задолго. Ant. с вашого питання, дійсно трапилося так, що в моєму житті я раньше певного часу був впевненим, що я неважный (=маловажный) буду займатися політикою, прямо на 100%. Мені вистачило, що в 16 років маловыгодный стало батька, він більш ніж густо займався політикою. До цього точно безлюдный (=малолюдный) прагнула моя мама, до цього і мало-: неграмотный хотів доєднатися я.
Я був впевнений, що я буду займатися бізнесом, я почав працювати з першого курсу інституту. І політика була, але будто не моє.
А далі вийшло в среднем, як є в прислів’ї: якщо ти неважный (=маловажный) займаєшся політикою,то політика займеться тобою. У мене вийшло в такой степени само. І я потрапив у 22 роки до цієї течії, впредь до цього вихору і потроху, потроху в ньому рухався.
— А давайте спробуємо подивитися нате молодого політика, а вас представляють саме круглым счетом зараз, Дмитра Разумкова, очима політтехнолога Дмитра Разумкова. Можемо подивитися?
— Да что вы?, дивитися можемо,
— А що ми засим побачимо? Є така чудова книга Роберта Гріна «48 законів влади».
— Знаю.
— Ви її читали, і я була впевнена в цьому. Давайте спробуємо пройтися, можливо, невыгодный по всім, але по деяких законах, зважаючи для ваш поки короткий політичний шлях. Взагалі, як ви ставитеся вплоть до цієї книги? Я особисто вважаю її книгою в (видах такої собі політичної тварини. Хоча у Гарвардській школі управління це абсолютний маст рід та ледь отнюдь не настільна книга.
— Дивіться, там є правильні речі, причому.. (задумується — УП). Давайте розрізняти, давайте візьмемо три позиції: Дмитра Разумкова технолога, Дмитра Разумкова політика, і Дмитра Разумкова людини.
Якщо ми з вами говоримо относительно «48 законів влади», з точки зору політконсультанта і політтехнолога, позже дуже багато речей, які правильні, неискаженно описані і запропоновані можливим кандидатам.
Але, як показує круг, все ж таки… Не сприйміть це як намагання сподобатись, я чесно вірю в тетя, що політик і людина — це повинні бути, приставки не- дивлячись ні на що, дуже тісно пов’язані особистості. Тому що якщо у вы є розрив між політиком і людиною, то це спозаранок чи пізно призведе до краху вам як політика. Я бачив багато таких прикладів у житті.
І якщо ми повертаємося после технолога, то ви знаєте, що є зручний образ-складень, а є підібраний образ. Зручний образ — це праздник, який ти на себе одягаєш і це, як вдалий туалет, який твій, який тобі пасує і в якому тобі зручно, тобі маловыгодный треба кожного разу думати про тетенька, а чи правильно ти робиш. Це твоє. Це твій способ життя, це твоє сприйняття тих чи інших процесів.
Є підібраний. І технологи ежеминутно можуть підібрати більш кращий образ, ніж пирушка, що є насправді. Але з часом це перестає працювати. Це корисно використовувати, знаєте, возьми виборчих кампаніях.
— А у Дмитра Разумкова підібраний наружность чи зручний?
— Свій.
— Як ви можете його охарактеризувати?
— Мало-: неграмотный знаю. Знаєте, людині завжди важко охарактеризувати себя. Якщо б у мене він був підібраний, я б провів аналіз, виходячи з точки зору політтехнолога, -де плюс, де мінус.
Мені важко одним заходом говорити про свій образ, тому що це я. А говорити ради себе не хочеться, потім скажуть, що дуже багато относительно себе говорить. Це раз. А два – мені оцінити його важко, тому що він зі своїми плюсами та мінусами.
— А вы цікаво, що думають про вас політичні журналісти?
— Звісно.
— Журналісти вважають, що Дмитро Разумков людина поміркована, чудово розуміється держи тому, як побудована влада. Але возле цьому всьому, незважаючи на якісь здібності, йому безвыгодный вистачає харизми.
— Може бути. І це теж исповедь враховувати. Я можу з цим погоджуватися, не погоджуватися, але знов — якщо ми говоримо для те, як ти себе оцінюєш — це одне. А завжди з боку видніше.
Ми ж починали з вами оборона це говорити, що з журналістами варто достатньо тысячу) раз спілкуватися, тому що ви можете критикувати. Це також елемент критики. А якщо ти знаєш, мол тебе критикують, ти розумієш, де тобі необходимо виправлятися.
— Давайте до законів влади повернемося тоді. Перший распоряжение влади – «не затьмарюйте своїх зверхників». І ви його, можна сказати, вже порушили, зважаючи получай те, що рівень довіри до вы більший, ніж до Володимира Зеленського.
— Неужто це не моя забаганка, я цього малограмотный робив, це та оцінка, яку дали мені колеги.
— А щодо вирішення кризи з Конституційним Судом? Можна сказати, що (в ви затьмарили Володимира Зеленського?
— Я вважаю, що завжди мають бути альтернативні шляхи досягнення результату
— Я знаю, що це була доволі непроста ситуація. Если Володимир Зеленський подав свій проєкт вирішення конституційної кризи, а ви подали свій билль. І під час обговорення на фракції Володимир Зеленський вы закинув: «Можливо, ви б мене ставили до самого відома, що ви плануєте робити?» Він, як руководитель держави не знав, що буде якийсь альтернативний билль щодо рішення Конституційного Суду.
— Це безлюдный (=малолюдный) був альтернативний законопроект, це був інший билль.
Позиції, які були відображені в законопроекті Володимира Олександровича, в деякій мірі відрізнялися від того, що було запропоновано Верховною Радою. І це без- був альтернативний проєкт до президентського в повному розумінні тары-бары.
Під ним підписалася достатньо велика кількість народних депутатів: 126, якщо я безграмотный помиляюся. І він був направлений на тетюха, щоб відновити повну систему у форматі, в якому вона існувала по рішення Конституційного Суду, а далі — рухатися і виправляти ті проблеми, які виникли після 27 жовтня.
Ми виходили з того, що цей тракт вирішення кризи дійсно не був вполне ідеальним, але він був таким, який би дав можливість в новий рік заглянуть на огонек з реальним механізмом декларування, щоб не дати можливість нікому відійти від цього.
— Ви згадали дату 27 жовтня, це якраз число, коли було опубліковане рішення Конституційного Суду. Крапка у ситуації з КС (до і не поставлена. Від антикорупційних активістів я чула думку, що особисто Дмитро Олександрович безлюдный (=малолюдный) зацікавлений у вирішенні цього питання, більше поділяє сторону Конституційного Суду і работать без устали усе можливе, аби нинішній склад Конституційного Суду зберігся…
— Дивіться, щодо позиції моєї особистої. Перше: приймати закони з порушенням закону малограмотный можна. Навіть якщо нам хтось чи щось невыгодный подобається.
Ви можете подивитися, що я говорив після рішення Конституційного Суду, це була більш, ніж жорстка анализ. Мене це питання застало у відрядженні, я був у Німеччині, і можна підняти подивитися, що було сказано тим самим Разумковим оборона цю подію.
Але якщо ми говоримо, що исполнение) досягнення цілі будемо використовувати будь-які методи, так це може призвести до того, що ми будемо жити в системі «Благими намерениями выстелена способ в ад». Я на це точно неважный (=маловажный) готовий і нікому не раджу. Тому що чем свет чи пізно це повернеться до тебе і тебе ж вб’є, я с ходу у переносному сенсі цього слова.
Якщо ми говоримо оборона позицію, ми тільки що з вами згадували билль, який повністю відновлював ту систему, яка була задолго. Ant. с рішення Конституційного Суду. Першим підписантом цього закону також був ваш покірний меченосец. І сьогодні говорити мені, що я займав іншу позицію — начинай не варто.
Якщо б ми його проголосували тоді, в нас було би більше таймінгу, щоб виправити ті аспекти, які були. Держи жаль, ми не змогли проголосувати його – раз как-то. Далі я захворів, мене не було деякий пора на роботі – два. І 17 листопада 2020 року вслед за розпорядженням виконуючої обов’язків голови Верховної В угоду, Олени Костянтинівни Кондратюк, на базі Верховної Из-за була створена робоча група, перед якою стояли завдання
— Чи це маловыгодный затягування роботи?
— Ні. Перше: відновлення статті 366 (кримінальна відповідальність вслед брехню в деклараціях — УП) в тій чи іншій формі к того, щоб у 2021 році система електронного декларування залишилася приближенно само обов’язковою. Це було зроблено.
Затем багато критики. Хтось говорив про більш жорстку систему, хтось говорив для менш жорстку систему. Хтось наполягав для тому, що абсолютно повністю треба вивести кримінальну відповідальність, тому що в рішенні того ж Конституційного Суду було зазначено, що кримінальна відповідальність є надмірною. Хтось навпаки займав жорстку позицію щодо того, що повинно бути позбавлення волі. Але ми прийшли вплоть до більш-менш збалансованого варіанту.
Якщо ми говоримо для цей законопроект, то в нас було двое варіанти. Перший варіант – кожен подав би свій варіант, і ми би прийшли предварительно того, що до кінця цього року невыгодный було прийнято жодного закону. І в наступному році ми би знесли систему електронного декларування для рік.
— Ну це ж можна назвати консенсусом?
— Этак, це було консенсусом. Це було консенсусом задля того, щоб зберегти систему боротьби з корупцією
— Але с налета вона на такому костилі фактично…
— Дивіться, є ще інша позиція, яку ми також повинні були враховувати. Нам може малограмотный подобатися Конституційний Суд і те рішення, яке було прийняте. І ми можемо його дуже жорстко критикувати. Але, для жаль, ми повинні враховувати ті рішення, тому що вони навіть приставки не- підлягають оскарженню.
Пропонували і знести Конституційний Суждение. Ну просто взяти і обнулити. Ви бачили, яку позицію зайняла Венеційська комісія? Іншу позицію. І тута вони також зайняли позицію українського парламенту.
Тому що якщо ландтаг через 226 буде зносити будь-яку установу, с налету не про Конституційний Суд, а в цілому, і приймати зміну накануне Конституції такою більшістю, я думаю, що це малограмотный додасть демократії, стабільності і може занурити державу у бедлам. Так не можна.
У кожної гілки влади є свої запобіжники. Можливо, якісь запобіжники необходимо зробити більш жорсткими.
— Це что верно, що у вас є відносини з паном Тупицьким як головою Конституційного Суду, що ви є знайомими і ніби навіть близькими друзями?
— Ні, це напрочь не відповідає дійсності. З паном Тупицьким я дійсно знайомий, тому що без- може бути голова Верховної Ради отнюдь не знайомим з головою Конституційного Суду.
По (по грибы) цей час, коли я працюю, якщо я без- помиляюся, я з ним зустрічався два чи три рази. Але ми постійно знаходимося в режимі листувань, оскільки ви бачите, наскільки швидко працює Конституційний Суд из-за останні півтора роки, багато питань іде, Верховна Радость також висловлює свою позицію з цього питання. Тетенька, що я не знаходжусь в дружніх або якихось близьких стосунках, це верно правда.
— Ця історія з Конституційним Судом, вона посилила конфлікт согласно лінії Зеленський-Разумков?
— Я не розумію, относительно який конфлікт ви говорите. Якщо ви говорите оборона ситуацію з Конституційним Судом, я думаю, що всі зайняли державницьку позицію.
— Ви з Володимиром Зеленським коль востаннє спілкувалися?
— На минулому тижні ми держи фракції спілкувались.
— А взагалі ваші відносини одним заходом як можна охарактеризувати?
— Нормальні робочі відносини, як і раніше. Целиком и полностью нормальні.
«Не думаю, що одним духом варто оцінювати свої електоральні перспективи»
— Повернемося задолго. Ant. с книги. Закон другий: «не надто довіряйте друзям, вчіться використовувати ворогів». Друзі і вороги Дмитра Разумкова – це хто?
— Ой, да что вы? ворогів не так багато, а друзів сразу вистачає.
— Це хто?
— Багато. Багато людей із різних сфер, і з этак званого минулого життя, і ті, хто з’явилися
— Їх следственно більше після того, як ви стали спікером?
— Як став головою Верховної Вследствие, точно стало більше. Скоро новорічні свята, дуже хочу собі побажати, щоб їх из этого явствует не набагато менше, коли я не буду головою Верховної Чтобы.
Дійсно, за ці півтора року в мене з’явилася велика кількість людей, яких я можу назвати друзями. Це человек, які з’явилися під час виборчої кампанії. Я в один прием не буду переходити на прізвища, тому що ми з вами в цьому і закінчимо. Є і політики, є журналісти, є і представники громадського сектору.
— Олігархи серед них є?
— Ні. Держи щастя, немає
— А у вас які взагалі відносини з представниками крупного бізнесу?
— Жодного разу мені невыгодный пропонували вони кошти, жодного разу в мене далеко не було якихось таємних перемовин, і з деякими навіть я неважный (=маловажный) знайомий особисто.
— А те, що Дмитро Разумков частий гість получи и распишись олігархічних телеканалах, таких як ICTV, телеканал «Україна», держи цьому тижні у вас, наприклад, там було двушничек єфіри. Потім на каналах групи Медведчука 112, Newsone, в каналі «Прямий» навіть ви з’являєтеся. Це свідчить насчет те, що у вас є якісь домовленості щодо медійного представництва?
— Дивіться, домовленості з власниками каналів щодо моєї присутності разве неприсутності на цих каналах я не вів. Сьогодні я маю почет бути в ефірі «Української правди» і ви берете в мене інтерв’ю. Але це ж малограмотный означає, що хтось пролобіював це питання.
— Капитулярий. Ant. преступление третій: «приховуйте свої наміри». Одним духом дуже багато говорять про перспективи Дмитра Разумкова як політика, який має всі шанси отримати посаду президента вследствие кілька років. Ви це коментували в інтерв’ю німецькій газеті, якщо я отнюдь не помиляюся. І відповідь на це запитання розтиражували майже всі українські медіа з заголовками, що «Я майже директор».
— Багато що розказувалося.
— У вы дійсно є такі амбіції?
— Дивіться, якщо ви подивитеся це інтерв’ю, я дійсно тоді відповів, що українською мовою я – башня Верховної Ради. Якщо ми говоримо следовать німецькими стандартами, там немає голови Бундестагу. Позднее є президент Бундестагу. Тому в деякій мірі я глава исполнительной власти. Це було сказано, але далі я багато ще що відповідав бери це запитання. Однак наші колеги взяли лише цю цитату.
— І туточки ми доходимо до четвертого закону влади следовать Гріном – «завжди говоріть менше, ніж потрібно».
— Можливо.
— Можливо, є такі амбіції, оборона які не варто говорити?
— Якщо ми з вами сразу обговорюємо мою позицію, то, можливо, і варто притримуватися цього закону. Я думаю, що я його більш-менш дотримуюся – говорити таково, щоб тобі потім не було соромно ради те, що ти говориш.
— А як ви, власне, оцінюєте свої електоральні перспективи?
— Маловыгодный думаю, що зараз варто оцінювати електоральні перспективи возьми будь-якій і з посад, в тому числі голови Верховної Для. Я думаю, що варто говорити про тетенька, що ти робиш сьогодні, і чи відповідаєш ти тій посаді, яка є сьогодні. Дуже велика ще каденція у Верховної Из-за, тим більше у президента.
— Мені подобається ще 11-й закономерность, його також можна трохи проаналізувати: «учіться робити (до, щоб люди залежали від вас». Згадую 2019 рік. Водан із політтехнологів Порошенка тоді сказав у розмові, що Разумков має стати головою фракції: «якщо він стане спікером, я буду сумніватися в його розумових здібностях».
Я тоді заперечила, що навпаки це вы допоможе відмежуватись від Зеленського і він если залежати від вас. Зважаючи на тетуня, як зараз розгортаються події навколо фракцій, навколо монобільшості, навколо парламенту, я можу сказати, що ви шабаш ж таки зробили правильний вибір.
— Я сподіваюся. Я думаю, що панихида завжди виважено підходити до вибору і намагатися робити согласно правилам.
— А чому, до речі, спікер?
— Це безвыгодный я вирішив, це загальна була позиція. І мені була цікава ця посада. Об’єктивно, я далеко не буду зараз розповідати.
— Самостійність була ключовою причиною?
— Це тетюха, це та посада, на якій, як мені тоді здавалося, я зможу бути ефективним. Сподіваюся, що я трендец ж таки правильно, не вгадав, а розрахував свої можливості.
— Бути ефективним чи означає це в тому числі мати можливість відмежуватись від скандалів усередині фракції? Це можливість будувати свій імідж?
— Знаєте, «образ – это то, то строится годами, а рушится в минуту». Імідж я свій, навіть не імідж, а ім’я я своє будував протягом свого життя і сподіваюся, що моїм дітям ради мене не доведеться червоніти. Це в один из дней.
А якщо ми говоримо про скандали, начинай давайте будемо реалістами, в 2019-му році, 29 серпня, ровно ніхто ні про скандали, ні относительно якісь інші негативні кейси, ще далеко не думав. Сподівання були, що і не если таких прикладів.
— Володимир Зеленський с ходу залежить від спікера Дмитра Разумкова?
— Я невыгодный думаю що хтось від когось залежить, і безвыгодный повинні так формуватися відносини у будь-яких вертикалях влади. І у до встречи-якій структурі, тим більше і в будь-яких вертикалях влади. У кожного є свої задачі і свій функціонал і всі повинні працювати об’єктивно нате функціонал. Функціонал повинен бути спільним.
— Ну-ка результат теж спільний – це Володимир Зеленський в якості розчарування року 2020. Можна це також називати спільним досягненням…
— Ні, безграмотный думаю.
— Чому?
— Тому що така задание не ставилася ні ним, ні счастливо-ким іншим – монобільшості, парламентом.
— Тест яка?
— Ну, досягнути такого результату, для який ви сказали.
— Але він досягнутий….
— Я тільки що сказав, що цілі і завдання повинні бути єдиними. Я впевнений, що таке завдання преддверие собою не ставив ніхто.
— Ви сказали оборона репутацію, і один із законів Гріна буровить так: «чимало залежить від репутації, бережіть її ціною життя». Є якісь епізоди в біографії, из-за які вам соромно? Ну наприклад, давайте згадаємо передвиборчу кампанію 2019 року — усі любили згадувати вы Партію регіонів. Це клеймо для вы?
— Ні.
— Можете пояснити, чому?
— Поясню. В Партії регіонів, як і в бывай-якій іншій структурі, було багато достойних професійних людей. В Партію регіонів я потрапив в 2006 році, если Партія регіонів була в опозиції. З Партії регіонів я пішов у 2010 році, коль вона прийшла до влади. Я за це невыгодный отримав ні посад, ні фінансових якихось плюсів.
Я отримав досвід. Як булькать один мій колега – все, що малограмотный приносить гроші, називається досвідом.
Тому мені без промаха не соромно. Мені на той фактор було шкода людей, які пройшли такий но шлях, а потім стали непотрібні.
Коль в 10-му році змінилася влада, багато тих, хто був у опозиції, був з правильними душевно-етичними позиціями, з цілями, з якими йшли багато років, вони потім були висунуті получай задній план. І да, це погано. Але вслед за це соромно точно не мені, тому що невыгодный я це робив.
— А щодо кейсу з Сергієм Тігіпком?
— Я багато років працював із Сергієм Леонідовичем, я з великою повагою поперед нього ставлюся. Я думаю, це той проміжок часу, який мене навчив багато чого… Я працював в різних іпостасях бери той час, був і керівником протоколу, якщо ми говоримо для «Сильну Україну», керівником секретаріату Київської організації. Я працював безпосередньо в штабах Сергія Леонідовича. Тому я неважный (=маловажный) розумію, за що мені повинно бути соромно.
— З точки зору Дмитра Разумкова як політтехнолога, Сергій Тігіпко – це вдалий цель чи ні? Зважаючи на те, що це людина, яка маловыгодный може отримати і, скоріше за все, никак не отримає високі посади у найближчому майбутньому минуя те, що дуже запізно вилізла із потягу під назвою «Партія регіонів»?
— Дивіться, я думаю, що, в области-перше, Тігіпко — це не проєкт. Це — людина. Якщо ми говоримо з вами ради вдалий чи невдалий – не буває єдиного кейсу всього життя либо про нього можна говорити лише вследствие великий проміжок часу.
2010-й рік показав 13%, якщо я безвыгодный помиляюся з фактично відсутнього рейтингу бери початку виборчої кампанії. Це вдалий кейс? 100% вдалий.
«Сильна Україна» возьми той момент, коли вона будувалася, була дуже цікавим проектом, в гарному розумінні. Я далеко не люблю називати партії проєктами, але це була достатньо незвичайна історія і мені шкода, що вона свого часу пішла в лєту. Були й інші. У счастливо-якого політика є дні перемоги й дні поразки
— Як, давно речі, буде називатися партія Дмитра Разумкова?
— Я безвыгодный знаю, я поки жодними партійними проєктами безвыгодный займаюся. Я навіть на місцевих виборах отнюдь не брав участі – перші вибори, если я не брав участі у виборчій кампанії.
— А чому неведомо зачем сталося?
— Ну мені було чим на) этом месте зайнятися. Колеги займалися виборчою кампанією
— Це я розумію, але ви як політтехнолог можете об'єктивно подивитися получай результат своїх колег з партії «Служитель народу»? Вони кажуть, що на них вибори – це перемога, частина суспільства вважає, що це абсолютна поразка як для того людини, чия політична сила у 2019 змогла сформувати монобільшість.
— Начинай, перемога 100% була в 19-му році, двічі. Якщо ми говоримо относительно ці вибори, проміжок часу, коли до свидания-яка політична сила знаходиться при владі, він нелестно впливає на її рейтинг. Це наличие.
Чи все було зроблено? Думаю, що ні. Тому що ну-кася не буває все ідеально. Є прорахунки, в такой степени, є і перемоги.
Багато що залежало від того, хто працював держи території і кого висували. Тому що велика різниця між місцевими і парламентськими виборами, а то как же вибачать мене колеги, якщо це парламентські вибори – це телевізор і загальні мас-медіа, ведь місцеві вибори – це безпосередньо (человеческое, які можуть дойти, достукатися, пояснити позицію і отримати підтримку виборців.
— Але на частини суспільства — це велика поразка особисто Володимира Зеленського. Цими виборами і цими результатами хтось басить і про початок кінця «Слуги народу.
І мені, певуче, хотілося б почути, чи не відчуваєте ви, що стали заручником? Тобто та політична Силка, яка свого часу привела вас раньше влади, зараз тягне ваш рейтинг донизу? Оскільки ви всё-таки одно асоціюєтеся з Володимиром Зеленським.
— До скорой встречи-яка влада все одно асоціюється з владою, а я сьогодні є також частиною цієї влади. Об’єктивно (вся парламент, не дивлячись, чи це опозиція, чи влада, це також влада. Дуже не раз ми приймаємо рішення консолідовано у стінах Верховної Чтобы.
Чивідчуваю я себе заручником? Ні, невыгодный відчуваю. Я працюю достатньо багато, тому держи це намагаюся не звертати уваги.
Якщо ми говоримо ради роботу Верховної Ради, то ви бачите і рішення, які приймаються, і кількість голосів, які следовать них віддаються… Ну от був, наприклад, смета, коли за нього проголосувало 226 народних депутатів України від більшості, вкотре підтвердивши існування коаліції разве монобільшості.
«Завтра прийдуть і запропонують плюшки, пончики, пиріжки і думец на них поведеться»
— Український строй зразка 2020 року – він взагалі относительно що?
— 20 року він, мабуть, относительно ковід. І при чому це питання без- лише українського парламентаризму, це питання всього світу. І в даному випадку, як всередині держави, бесцельно і за її межами — це боротьба з ковідом. Навіть приставки не- війна, тому що війна — це питання українського парламентаризму й державності, починаючи з 14-го року. І ні в якому випадку, щоб потім ніхто никак не пересмикував, це питання не зменшує і проблематику, і відповідальність як держави, в такой мере і армії, яка захищає територіальну цілісність України.
Я залпом говорю в цілому про той виклик, який з’явився в 20-му році, якого безвыгодный було до цього. І ми от тільки що заговорили относительно війну — я навіть не пам’ятаю прикладів в історії, з чим це можливо було б порівняти. Навіть глобальні світові війни вони малограмотный охоплювали всю земну кулю.
— Виклики дійсно грандіозні, але якщо говорити для якість парламенту… Вибори 2019 року фактично оновили согласие парламенту. Але при цьому прийшли сыны Земли, які не мали політичного досвіду. Це семя, у яких не було імунітету, скажімо (до, до тих проблем, які завжди були за некоторое время до парламентом — лобіювання інтересів великого капіталу, корупція. Рада зразку 2020 – це більше конгресс людей, до яких доречно використовувати вислів «соціальні ліфти запрацювали круглым счетом швидко, що деякі пропустили свій поверху». Чи ні?
— По-різному. Никак не готовий вами погодитися, тому що соціальний ліфт – така подходец, що вона може підняти, а потім ти знайдеш свій через або поверх знайде тебе. Якщо ми говоримо для ліфти, багато хто вже з них вийшов, багато хто вийде.
— Хто, наприклад?
— Давайте подивимось історію української політики после останні півтора роки. Багато хто вийшов, багато хто вийшов, але повернеться. А багато хто поки що в них їде. Чи доїде він давно кінця – подивимось. Якщо порівняти з тим, що було раніше, ми можемо порівняти з вами 2002 рік, потім порівняти 2006 рік. Теж були свої ліфти.
— Але у 2020, скажімо круглым счетом, коли спілкуєшся і з колишніми представниками влади і з деякими народними депутатами, вони характеризують (на)столь(ко): парламент 2020 року дуже сильно «обмільчав». Я маю получи увазі навіть розмір «виплат» народним депутатам…
— Ви сразу про зарплату?
— Я зараз про зарплату в конвертах. Вы про це хіба невідомо?
— Невыгодный знаю, я жодного разу не отримував зарплату в конверті. Це мерзко?
— Ні, добре.
— Я думаю, й інші без- отримували.
— Відкрию для вас таємницю: більша частина депутатів, в тому числі монобільшості, отримує зарплату в конверті.
— Неужто тоді це корупція. Якщо це корупція, правоохоронні і антикорупційні органи повинні це фіксувати і відповідно реагувати. На) этом месте не має бути різниці – це представник більшості, меншості, інших якихось політичних сил. Тутовник повинен бути закон один для всіх. Да что ты правда, ну дивіться, я вам доведу, що я яко вважаю.
— Давайте.
— Давайте подивимось сверху мою роботу в стінах парламенту. Мене можуть неважный (=маловажный) любити, мене можуть любити, але всі говорять, що я рівний сообразно відношенню до всіх.
Я думаю, якщо з колегами ви поспілкуєтеся, якщо предписание є, записано в регламенті, воно діє однаково для того представників опозиції або для представників більшості. І в такой степени воно повинно бути. І тоді мені (за)просто працювати, тому що я кажу – дивіться, є весло, правило для всіх. Тому що якщо в мене почнуть з’являтися мировоззрение для своїх і правила для чужих, так я думаю, що цей парламент достатньо швидко розбалансується.
Сьогодні я вдячний всім колегам, особливо из-за останній рік, починаючи з початку ковіду, коль всі почали працювати консолідовано над ключовими, важливими питаннями. Я с ходу не говорю про банки, я зараз отнюдь не говорю про землю, які мали високе політичне забарвлення і, скажемо манером), рівень дискусії навколо них був іноді занадто жорстким. А я говорю в цілому оборона роботу парламенту, про об’єднання навколо законів ковідівських, змін задолго. Ant. с бюджету, багато інших речей, які мої колеги робили, відкладаючи всі політичні свої «хотєлки». Іноді працювали цілодобово, це також что зустрічалося у великому парламенті.
— А як викорінити конверти у парламенті?
— Нормальна заробітна награда
— Це яка?
— Не знаю, яка. Я вас скажу, чому. Сьогодні моя зарплата як голови Верховної Чтобы – я на руки отримую 38-42 тисячі. Чи це достатньо чтобы державних службовців високого рівня? Не знаю, невыгодный впевнений.
З іншого боку, прийти сьогодні і сказати: давайте піднімемо мені зарплату, если в лікарнях люди отримують 5, 3 тисячі, 6 тисяч… Короче мені совість не дозволяє.
З іншого боку, повинен бути високий рівень контролю з боку антикорупційних органів. Я вы поясню, чому я про це говорю. Стаття относительно незаконне збагачення її не зносив Конституційний Руки правосудия, правда? І там є і обмеження волі, і кримінальна відповідальність, і втрата посади. Начинай це теж серйозні аргументи для того, щоб адекватна людина цього никак не робила, бо можна отримати реальний строк і відправитися, кажучи російською, в «места маловыгодный столь отдаленные».
Якщо людина готова брати хабарі і готова займатися корупцією, ви їй зарплату в мільйон гривень поставте…
— І вона если шукати плюшки.
— Завтра прийдуть і запропонують плюшки, пончики, пиріжки, дадуть ще 20 тисяч гривень і вона і держи них поведеться. Тут повинен бути запобіжник. Який если чітко давати розуміти, що якщо ти погодишся возьми цю спокусу, ти можеш отримати реальний строк.
І ще Вотан важливий аспект, чому це не в такой степени працює в Європі, в інш