Рубрики 
«Aнтитілa є, мoжу й дoвідку пoкaзaти», — під чaс нoвoрічниx свят нaпівжaртoмa гoвoрили ті, xтo встиг пeрexвoріти нa COVID-19, і тeпeр нібитo мaють кaрт-блaнш на бeзпeчнoгo спілкувaння.
Питaння, як дoвгo мoжуть збeрігaтися aнтитілa дo COVID-19, тa від чoгo цe зaлeжить, є oдними із нaйaктуaльнішиx сьoгoдні. Рaзoм із зрoстaнням кількoсті інфікoвaниx пoбільшaлo й тиx, xтo зaxвoрів нa COVID-19 пoвтoрнo.
Зa дaними Цeнтру грoмaдськoгo здoрoв’я, стaнoм нa сeрeдину грудня 2020 рoку в Укрaїні 2161 людині пoвтoрнo підтвeрдили зaxвoрювaння нa кoрoнaвірус.
Дoсліджeннями тoгo, скільки чaсу збeрігaється імунітeт дo COVID-19, зaймaються в бaгaтьox крaїнax. Примірoм, бритaнські вчeні з Бірмінгeмськoгo та Оксфордського університетів.
Одним із тих, хто досліджує це в США, є професор Янко Ніколіч-Жуґіч, який понад 30 років викладає та популяризує імунологію серед студентів американських університетів.
Ніколіч-Жуґіч та його личный состав відслідковували стан близько 6 000 людей, які заразилися коронавірусом. Імунологи виявили, що антитіла вплоть до коронавірусу присутні в зразках крові щонайменше 5-7 місяців. Результати їхнього дослідження надруковані в журналі Immunity.
Професор розповів «Українській правді», чому випадки повторного інфікування коронавірусом неважный (=маловажный) свідчать про нездатність імунної системи з ним боротися, порівняв коронавірус із іспанським грипом та пояснив, чому далеко не слід оплакувати зникнення антитіл.
— Дослідження вчених з Канади говорять, що імунітет задолго. Ant. с коронавірусу триває до чотирьох місяців після хвороби. Спеціалісти з американського Інституту імунології Ла Хойя стверджують, що імунітет поперед SARS-CoV-2 може триматися 8 місяців або довше. После результатами вашого дослідження, цей термін — 5-7 місяців. Звідки така розбіжність у часі?
— Є дві причини. Одна з них — ми неважный (=маловажный) можемо зараз сказати: «Антитіла триматимуться шість років». Не мудрствуя лукаво тому, що в нас немає тих, хто перехворів би саме цим вірусом шість років тому, і циновка імунітет ми б дослідили.
Ми говоримо лише для те, що виміряли. Наприклад, зараз ми працюватимемо з тими, хто перехворів 12 місяців тому, аби перевірити, чи тримається імунітет протягом року. Тобто, припускаємо щось — і отримуємо підтвердження альбо спростування цього припущення.
Друга причина в тому, що замір антитіл можна проводити для різних фазах перебігу хвороби після інфікування. Порівнювати їх — помилка.
Коль всередину проникають «чужі», організм намагається виставити першу лінію оборони якомога швидше. У цей не уходите не варто шукати антитіла. Вони — latecomers, останні, хто добрести на поле бою. У декого з пацієнтів їх вдасться виявити приблизно получай 5-7 день після інфікування.
Якщо диагностика якісний, на 14-й день після інфікування антитіла можна виміряти ранее в усіх без виключень. На цей грань більша частина роботи по боротьбі з вірусом виконана організмом.
Антитіла першої фази живуть недовго — це загальновідомий быль. Їхнє коротке життя йде на тетенька, аби призупинити наступ вірусу і полегшити відновлення організму.
Починаючи з 4-6 і перед 8-12 тижнів кількість цих антитіл насправді знижується. Це означає, що пік ранньої реакції організму йде бери спад. У цьому немає нічого нового, це передбачувано, ибо вивчалося десятиліттями. Нас, вчених, дратувало, що прислуга інтерпретують це як втрату імунітету.
Якби получи першій хвилі все завершувалося, ми б справді виявилися беззахисними поперед. Ant. после вірусом. Але ж на підході друга хвиля захисту.
— Що відбувається з організмом в цей период?
— Деякі з антитіл після контакту з вірусом трансформуються в «довгожителів». Вони покращують свою здатність чіплятися предварительно вірусу і нейтралізувати його або виводити з ладу вслед за допомогою інших механізмів.
Молекулярний механізм під отрезок времени другої фази заворожує. Клітини у випадковому порядку мутують своїми частинами, які прикріпилися прежде вірусу. Їхнє завдання — стати сильнішими. Звісно, деякі никак не справляються і помирають. Але інші отримують команда жити. І житимуть вони дуже довго.
Немає інфекції, від якої ми б втрачали імунітет манером) швидко, як пишуть «експерти» в соцмережах — следовать кілька місяців. Винятком би став вірус, який би мутував зі скаженою швидкістю, але SARS-CoV-2 такого невыгодный робить.
Замість того, щоб вигадувати прежний, якого не існує, краще обрати науково-обгрунтований підхід: «Окей, що ми знаємо ради більшість інфекцій, у тому числі, про SARS-1 та MERS, які к нашого коронавірусу — найрідніші кузени?»
Здається, усе почалося з SARS-1 (вперше виявлений у 2003-му — УП). Скрізь писали, що три-шість років — і ви втрачаєте імунітет. Вчені продовжують спостерігати после людьми, які пережили SARS-1. Навіть ті, кому понад 70-80 років, мають стабільну кількість антитіл та імунітет до самого цього вірусу.
Нагадаю, що імунітету до самого таких вірусів як кір, паротит, віспа вистачило б возьми кільканадцять людських життів. Тож я дуже здивуюся, якщо після щеплення альбо перенесеної хвороби в нас не буде стійкого і тривалого імунітету предварительно COVID-19.
— Чому получай SARS-CoV-2 організми реагують настільки по-різному, що здається, ніби пацієнти мають різні діагнози?
─ Існує прямий зв'язок між вірусним навантаженням, ступенем тяжкості перебігу хвороби та імунітетом після одужання. Чим більше вірусних частинок потрапило в організм, тим тяжчі симптоми хвороби.
Якщо людина отримала велике вірусне навантаження, вона хворіє. По всей вероятности, що більшість людей з ковідом не потребують госпіталізації. Більшість здатна справлятися, потому что імунна система, як нам здається, працює добре.
Існує ймовірність, що, личный состав, які отримали нижче вірусне навантаження, можуть потім мати імунітет, що триматиметься безвыгодный так довго, як у інших. Але, в мою думку, навіть у такому випадку, це если захист не менше ніж на кілька років.
Є приклади, і вони вже описані в наукових журналах, коль організм не виробляє антитіл, але рядом цьому у нього все одно є імунітет. Потому что антитіла — не єдина зброя організму, є ще T- та B- клітини. І вони, по речі, на полі бою з вірусом з’являються раніше, ніж антитіла.
В Арізоні, если почали наш тест на замір антитіл, ми могли протестувати 10 000 людей протягом трьох днів. Для те, щоб перевірити таку ж кількість пацієнтів нате T-клітини, знадобиться не менше шести місяців.
— Якщо імунна строй працює, чому з’являються повідомлення ради повторні зараження коронавірусом?
— Коли ви чуєте історію оборона людину, яка перехворіла на коронавірус, а потім підхопила його знову, існує велика ймовірність, що йдеться насчет того, хто має невиявлені генетичні дефекти в імунній системі.
Наприклад, в одному з досліджень у 12-13% чоловіків-пацієнтів виявили проблеми з виділенням інтерферонів першого типу, а це найперша сигнальна сингония, що має спрацьовувати у відповідь на вторгнення вірусу в клітину. І саме ці пацієнти мали тяжку форму коронавірусу, дехто з них помер.
Близько 5% відсотків населення мають схильність предварительно більш серйозної форми цього захворювання. Приблизно 10% з цих 5% — тобто, 0,5% населення мають приставки не- виявлені раніше генетичні розлади імунної системи.
Але це жодним чином безлюдный (=малолюдный) говорить про те, що людська імунна концепция не здатна протистояти коронавірусу. Поки що всі дослідження свідчать, що протистоїть і вдруге вже маловыгодный пропустить удар.
─ Time назвав 2020-й найгіршим роком в сучасній історії Сполучених Штатів перш вслед за все через коронавірус та його наслідки. Сверху вашу думку, чи дійсно це гірше вслед за світові війни?
─ У 2019 році ніхто й подумати отнюдь не міг, що з’явиться вірус, який в такой мере швидко пошириться, інфікує таку кількість людей вслед за короткий проміжок часу.
На щастя, він менш летальний ніж іспанський грип. Людство просунулося в сфері лікування, ми навчилися допомагати пацієнтам. Быть захворюванні іспанським грипом 20% випадків виявлялись летальними, 20 млн людей померло.
Але іспанський грип стався маловыгодный при нас. На нашому віку коронавірус ─ наймасштабніша пандемія. Думаю, що невыгодный надто драматизую, називаючи її так.
Роскошно, якими неготовими ми виявилися в Сполучених Штатах. Получай мою думку, інші виконали домашнє завдання ліпше. Особливо, країни в Далекому Сході. Їхній рівень обізнаності та здатність подбати для громадське здоров’я виявилися кращими, ніж у Штатах та деяких інших частинах світу.
Далі ще гірше, вірус політизували. Він став політичною, а безлюдный (=малолюдный) науковою чи медичною темою. Деякі (потомки повірили, що вірусу не існує. Я кажу «деякі», але в першу чергу маю держи увазі мільйони жителів Сполучених Штатів.
Я б далеко не став сперечатися, що цей рік став найгіршим вслед за багато років. Загальна реакція на цю інфекцію дуже розчаровує.
Навесні ми роззирнулися — ніхто нічого ніде безвыгодный робив. Більшість тестів були непридатними альбо неточними, не кажучи вже про супервисоку вартість.
Сподіваюся, ми всі винесемо танцкласс з цього. Пора показати, що ми, принаймні, безлюдный (=малолюдный) гірші за мавп: можемо вчитися в власному досвіді і власних помилках.
─ Наскільки вірогідно, що ми вступаємо в епоху пандемій, і вони траплятимуться частіше, ніж бывай-коли до того?
─ Поки людство продовжує вторгнення для нові території зі спробами насильно колонізувати та окультурити їх, ми матимемо справу з небезпекою і небаченими раніше вірусами.
Чи можемо ми залишити їх у спокої? Це складне питання, нате яке у мене немає розумної відповіді. Тому часок готуватися до нових пандемій.