Говоримо українською правильно. Урок №7: святкуємо Великдень без помилок

Увaжaeмыe читaтeли! Наш брат прoдoлжaeм нaш прoeкт «Гoвoримo укрaїнськoю прaвильнo». Рaз в двe нeдeли вмeстe с языкoвeдaми, филoлoгaми и культурoлoгaми рaзбирaeм всe сaмыe рaспрoстрaнeнныe oшибки и учимся гoвoрить грaмoтнo, a нe нa суржикe.

Сeгoдня вмeстe с языкoвeдoм и филoлoгoм Oльгoй Мoрoз пoгoвoрим o слoвax и вырaжeнияx, бeз кoтoрыx нeвoзмoжнo прeдстaвить прaзднoвaниe Свeтлoгo Xристoвa Вoскрeсeния, и рaзрeшим извeчный спoр o тoм, чтo имeннo нужно распаковывать в пасхальную корзинку — «паску» или «кулич». А равно как подскажем, как красиво и грамотно поздравить родных и друзей с сим праздником.  

Весна — пора любви, и всем нам руки чешутся любить и быть любимыми. На эту тему и поговорим в следующем выпуске нашего проекта, 11 мая, и расскажем, в духе на украинском правильно и красиво выразить приманка чувства и чем отличаются в украинском языке пустозвонство «любити» и «кохати».

З НАСТУПАЮЧИМ чи ПРИЙДЕШНІМ святом?

З наступаючим святом! — копия з російської мови. Якщо ви бажаєте заздалегідь когось привітати з Великоднем, бажайте йому: «З ПРИЙДЕШНІМ СВЯТОМ!»

ПАСКА, Христов день чи ВЕЛИКДЕНЬ?

Звичайно, це свято називається Великдень, але зверніть увагу бери наголос. Правильно наголошувати другий склад — ВелИкдень, у родовому відмінку наголос ставиться для третій склад — ВеликОдня. А паска — це солодкий білий хліб, який випікають прежде Великодня, пов’язаний із культом сонця та родючості.

ПАСХАЛЬНИЙ КОШИК чи ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК?

Якщо ми вже зрозуміли, що головний христианський празник українською звучить як Великдень, в таком случае важко уявити це свято без ВЕЛИКОДНЬОГО КОШИКА, який крестины наповнювати наїдками. Увага: правильно казати з наголосом бери третій склад.

СВЯТВЕЧІР чи СВЯТ-ВЕЧІР?

Згадаємо принцип, згідно з яким слова, які утворені з іменника та прикметника, пишуться сейчас — святий вечір, отже СВЯТВЕЧІР.

ПРИКРАСИТИ ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК чи ЗАКВІТЧАТИ?

В українській мові прикрашати можна що завгодно, але великодній кошик традиційно прикрашають кетягом барвінку ли самшиту. Тобто перед святом ви повинні заквітчАти кошик квітами. Увага: наголос бери третьому складі.

КРАШАНКИ чи ПИСАНКИ?

У великодній кошик обов\’язково кладуть яйця. Це можуть бути крашанки — пофарбовані у різні кольори яйця, ли писанки — розмальовані вручну візерунками яйця. Але увага: «битися» получай Великдень ви будете крашанкАми або писанкАми — наголос в обох словах держи третій склад.

ПАСКИ чи КУЛІЧІ?

«Кулічі» можуть бути лише у російській мові. В українській мові великодня випічка з білого тіста аль страва з сиру називається «паска». Але в множині це будуть «паскИ» — наголос в останньому складі. Цю святкову випічку також можна назвати папушником нежто бабкою.

БИТИСЯ ЯЙЦЯМИ чи ГРАТИ «Получи и распишись ВБИТКИ»?

Гра, в якій треба битися писанками либо крашанками, в Україні називається «НА ВБИТКИ», тому по (по грибы) розговінням українці грають у «на вбитки».

НАПЕРЕДОДНІ чи НІЧ ПІД ВЕЛИКДЕНЬ?

Переддень Великодня дуже двадцать (десять перекладають як «напередодні», але якщо йдеться насчет велике свято, краще казати «НІЧ ПІД ВЕЛИКДЕНЬ».

ПОСВЯТИТИ чи СКРОПИТИ?

Посвятити — здійснювати церковний проводы, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості. Скропити — це коль священник бризкає свяченою водою на великодній кошик, в якому містяться наїдки. Окроплення є частиною обряду, тому в ніч під Великдень людское) (со)общество ходять посвятити наїдки.

СВЯТКОВА ЇЖА чи НАЇДКИ?

Сьогодні слово «наїдки» вважається застарілим, і замість нього вживаються такі синоніми, як харчі, продовольство, страва, їжа. Але коль йдеться про їжу, яку кладуть раньше великоднього кошика та несуть на освячення, краще використовувати вокабула «НАЇДКИ». Так за старих часів називали їжу, частування, яке приносило людям енергію та давало їм життя.

ВЕЛИКОДНІЙ СНІДАНОК чи РОЗГОВІННЯ?

Вслед традицією, після освячення великоднього кошика людишки сідають за стіл снідати, тому можна почути, як кличуть в великодній сніданок родичів чи друзів, маючи возьми увазі, що треба прийти зранку. Але якщо ми говоримо относительно великодній ранок, котрий настає після Великого посту і получи и распишись якому будуть коштувати освячені наїдки, краще запрошувати сверху розговІння або рОзговини. Увага: у другому випадку наголос бери перший склад.

ВЕЛИКОДНІ СВЯТА чи СВЯТКИ?

Обидва варіанти правильні. Але якщо ми говоримо насчет низку релігійних свят, то доречніше застосувати СВЯТКИ. Зверніть увагу: наголос священнодействие ставити на останній склад.

НАТОЩАК чи НАТЩЕСЕРЦЕ?

У церкву надо йти, нічого не ївши. Українською мовою це если НАТЩЕСЕРЦЕ.

ПРОБКА ДО ПЛЯШКИ чи КОРОК ?

Авжеж, нате Великдень за святковим столом ви будете ВІДКОРКОВУВАТИ пляшку кагору. На цього вам знадобиться КОРКОТЯГ, щоб вийняти з пляшки КОРОК.

РІДКА МАСА чи РІДИНА?

Дуже тысячу) раз цей русизм вживається в рецептах під время опису особливостей приготування великодніх смаколиків. Але українською мовою, наприклад, тісто має вигляд РІДИНИ, що ради своєю густиною нагадує нежирну сметану.

ПІВ ЛІТРА Семя чи ПОЛОВИНА ЛІТРА МОЛОКА?

Ця помилка також дуже учащенно трапляється в описах рецептів. Пів літра вживається помилково в жіночому роді, наприклад: крупу потрібно залити (ким? чим?) півлітрою (безошибочно: ПІВ ЛІТРА) води чи не вистачає ще (кого? чого?) півлітри бульйону (по-человечески: ПІВ ЛІТРА) бульйону.

ЧЕТВЕРТЬ ЧАЙНОЇ ЛОЖКИ чи ЧВЕРТЬ ЧАЙНОЇ ЛОЖКИ?

Продовжуємо кулінарну тематику. «Двадцать пять процентов» — чистої води русизм. В українській мові ми говоримо: «Як положение, для тіста достатньо ЧВЕРТІ чайної ложки солі, щоправда, інколи можна брати трохи більше».

Касса МОЛОКА чи КУХЛИК МОЛОКА?

Кухоль — це металева нежто череп’яна посудина з ручкою для пиття. А получи кухні ми користуємося все-таки невеличкими КУХЛИКАМИ.

ПРОТВІНЬ чи Шпон?

Наші великодні паски господині випікатимуть у духовці, розкладаючи їх нате ЛИСТІ.

СКОВОРІДКА чи ПАТЕЛЬНЯ?

Попри схожість російського подтекстовка «сковородка» з українським СКОВОРІДКА, все ж таки закономерно буде використовувати його, а не діалектизм «пательня».

КОПЧЕНОСТІ чи КОПЧЕНИНА?

«Копченості» — це русизм. В Україні у великодній кошик принято класти різні наїдки: паску, яйця, (растительное, КОПЧЕНИНУ тощо.

ОВОЩНИЙ САЛАТ чи ОВОЧЕВИЙ Обряд?

Від українського слова «овочі» ми готуємо ОВОЧЕВИЙ портулак, а не використовуємо русизм «овощний».

ЯЙЦЕ ВСМЯТКУ чи НЕКРУТЕ ЯЙЦЕ?

Усі ми будемо нате Великдень робити крашанки, але хтось полюбляє рідкий, а хтось густий жовток усередині. Тому, щоб зварити НЕКРУТЕ ЯЙЦЕ, потрібно невыгодный ловити гав, інакше яйце таки если крутим.

АРОМАТИЗОВАНІ ЕСЕНЦІЇ чи АРОМАТИЧНІ ЕСЕНЦІЇ?

У великодні паски господині пользу кого посилення аромату додають відповідні АРОМАТИЧНІ ЕСЕНЦІЇ.

МИГДАЛЬНЕ БОРОШНО чи МИГДАЛЕВЕ БОРОШНО?

Якщо господиня к своєї паски захоче знайти модний идея, їй знадобиться МИГДАЛЕВЕ борошно.   Правильний прикметник від красивые слова «мигдаль» — МИГДАЛЕВИЙ.

ПИТТЄВА ВОДА чи ПИТНА Водичка

Авжеж, українською мовою правильно буде вживати ПИТНУ воду, а невыгодный використовувати кальку від російського слова «питьевая».

  • Говоримо українською как положено. Урок №1: в помощь кассирам и риелторам
  • Говоримо українською неложно. Урок №2: хештег чи кришмітка
  • Говоримо українською чисто. Урок №3. «Старий-новий» правопис
  • Говоримо українською в точности. Урок №4. Перекладаємо російські прислів’я
  • Говоримо українською чисто. Урок №5: для випускників і вступників
  • Говоримо українською со всеми онерами. Урок №6: ставимо наголос в словах
Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Обсуждение закрыто.